Для виготовлення сучасних банкнот використовується спеціальний захищений матеріал з унікальними фізичними та оптичними характеристиками. У його структуру впроваджуються захисні волокна, водяні знаки та інші елементи, а поверхня по-різному взаємодіє зі світлом залежно від складу, способу друку та нанесених фарб. Ці особливості дозволяють автоматичним системам відрізняти справжні купюри від підробок.
Аналіз оптичної щільності (DD) став однією з базових складових комплексної автентичності грошей. Він реалізований у більшості лічильників, сортувальників та детекторів валют.
Як влаштована перевірка оптичної щільності в сучасних машинках для грошей
Перевірка оптичної щільності (DD або Density Detection) заснована на порівнянні того, як різні ділянки банкноти поглинають та пропускають світло. Кожна справжня купюра має заздалегідь відомий «оптичний профіль», сформований властивостями спеціального паперу, захисними елементами та високоточними поліграфічними фарбами.
Перевірка виконується в кілька етапів:
- Під час проходження через транспортний тракт купюра висвітлюється джерелами світла певної довжини хвилі. Залежно від конструкції пристрою можна використовувати комбінацію кількох спектрів.
- З обох боків банкноти розташовані високочутливі фотодіоди або лінійні оптичні датчики. Вони вимірюють кількість світла, що пройшло через папір (трансмітанс), а також іноді відображене випромінювання. Ділянки з високою щільністю друкарської фарби, захисні елементи та чистий папір мають різні показники пропускання.
- Під час руху купюри обладнання виконує багаторазові вимірювання по всій її довжині. Отримані дані формують своєрідну карту оптичної густини, яка відображає розподіл темних, світлих та напівтонових зон (наприклад, водяних знаків).
- Вбудоване програмне забезпечення порівнює виміряний профіль з еталоном. У лічильниках грошей за зразок зазвичай приймається перша купюра. У сортувальниках та детекторах опорні параметри для конкретного номіналу та серії банкнот зберігаються у пам'яті пристрою.
- Якщо параметри відповідають заданому діапазону значень, банкнота вважається справжньою за цією ознакою. У разі виявлення суттєвих розбіжностей обладнання позначає купюру як підозрілу.
Важливо розуміти, що контроль оптичної щільності ніколи не використовується як єдиний спосіб перевірки автентичності. Сучасні сортувальники та професійні лічильники купюр поєднують результати відразу кількох незалежних методів контролю — CIS-сканування, інфрачервоної (IR), ультрафіолетової (UV), магнітної (MG), перевірки розмірів, товщини, прозорості паперу та аналізу захисної нитки. Саме комплексна оцінка значно знижує можливість пропуску якісних підробок.
